Проект 4x4. Задум.
або як зробити світ трішки добрішим

Ви коли-небудь чули цитату: «Життя починається там, де закінчується твоя зона комфорту»? Якщо так, то я гадаю, що ви подумки тихо кивнули головою та зауважили, що це правда. Ясна річ, я не в захваті від виходу з зони комфорту, бо саме поза нею я не впевнена, що у мене вийде все, що я запланувала. Не впевнена, що вийде все ідеально. А я люблю ідеально!

Але задумка проекту 4х4 настільки надихнула, що зупинити вихід з зону комфорту вже було неможливо! Так народився пост на фейсбуці, а за ним відгукнулись компанії (до речі, ще є 1 місце!), що із радістю долучились до доброї справи. Перед тим, як тиснути кнопку share в середині мене боролись "та нє, нічого з цього не вийде!" та "а чому б і ні? ти ж давно про це мріяла, а для того, щоб мрії збувались, треба щось робити!". На щастя, другий голос переміг.

Вхідні дані, із якими я прокинулась того ранку, коли вирішила, що пост на фейсбуці все ж має право на життя:

• велике бажання присвятити хоча б частину своєї роботи людям, які цього потребують (я щиро захоплююсь людьми, які вплітають активну волонтерську діяльність в своє життя! у мене так вийшло із #pivorak, але більше вже нічого-нічого не вміщається, окрім пасивних донейтів).
• у компаніях, де я працювала, я завжди старалась створювати соціальні "прецеденти". Хоча б такі, що можна було легко організувати в межах дня і залучити до них максимальну кількість колег та їх уваги. Так вдавалось, наприклад, підтримати день Лимонаду або Миколай про тебе не забуде. Але цього завжди виявляється замало, бо — читайте наступний пункт.
• велике бажання пошепки прокричати всім власникам бізнесу/СЕО/СОО/HRD і всім лідерам, що по вашим стежкам ідуть – саме ваша активна соціальна позиція перетворюється в таку саму позицію компанії і її співробітників.
• і в кінці-кінців мене надихнула магічна символічність цифр = 4 тижня, 4 компанії, 4 дня, 4 години. 4 в кубі!

Однієї доброї задумки ще недостатньо, тому я підкотила рукави і готуюсь, складаю свій список під назвою "Запорука успіху проекту 4х4":

• підготувати компанії та отримати від них чітке розуміння своїх проблем/ідей
• організувати процес так, щоб була можливість зосереджено працювати над обраною ідеєю
• мені бути готовою спостерігати, всотувати, а згодом говорити незалежну думку і оцінювати ситуацію незамиленим оком + підготувати моїх партнерів на готовність це чути і разом придумувати вихід із ситуації
• не забути в кінці тижня перетворити дискусію і поради на план дій, щоб коли я вийшла і потиснула руку, то залишились не просто приємні враження, а ще й були плани на наступні зміни
• оцінити результат, відзвітуватись, знову привернути увагу до Крил надії та важливості активної соціальної позиції.

Я собі повторюю: тим, ким я є зараз, безпосередньо залежить від того, ким я була раніше, а те, де я опинюсь у майбутньому, залежить від того, ким я вирішу бути.